Чин похорону Його Високопреосвященства митрополита Сотирія, першого митрополита Корейського, а згодом митрополита Писидійського, справжнього подвижника, що блаженно почив після завершення земного подвигу, був здійснений, згідно з волею покійного, в Спасо-Преображенському монастирі.
У скромній чернечій обителі митрополит Амвросій у супроводі священників о. Антонія (У Чонг Хен) та о. Єремії (Чо Кёнг Чжин) підготували до поховання і вдягли тіло померлого згідно з чернечим чином в антері та екзорассон. Блаженній пам’яті владика Сотирій у своєму заповіті побажав, щоб під час чину поховання на ньому були тільки єпитрахиль, омофор, а також дерев’яна панагія, які він носив під час щоденних богослужінь у монастирі.
Після завершення всіх приготувань тіло покійного було перенесено до монастирського храму, де було здійснено першу Літію про упокій його душі.
Незабаром після цього розпочалося читання Євангелія духовенством і мирянами, яке безперервно тривало весь день і всю ніч до суботньої Утрені та Поминання померлих. Під час читання Святого Писання віряни, котрі по черзі змінювали один одного, часто не могли стримати сліз – так зворушливо виражалася їхня любов до покійного.
У Троїцьку поминальну суботу після, Утрені та Божественної Літургії за участю всього духовенства Корейської Митрополії та понад 200 мирян в атмосфері глибокої скорботи й водночас радості було здійснено поховання митрополита Сотирія.
Відповідно до заповіту пріснопам’ятного владики Сотирія, під час церемонії жодних промов не промовлялось. Натомість Митрополит Корейський Амвросій зачитав прощальне слово владики Сотирія, написане ним у 2009 році як духовний заповіт черницям:
«Улюблені сестри Спасо-Преображенського монастиря м. Капхйонг,
у день Святої П’ятдесятниці, коли ми приклоняємо свої коліна і підносимо молитви, ми звертаємося до Великого, Вічного, Святого і Милосердного Бога так: «Господи, воскрешаючи наші тіла в день, що його визначив правдивим Твоїм обіцянням, — бо немає, Господи, смерти рабам Твоїм, що розлучаються з тілом і до Тебе, Бога нашого, приходять, але на преставлення від журби на пожиточне й солодше, на радість».
Дорогі мої сестри, хоч і здається, що ми розлучаємося, насправді наше духовне спілкування не припиниться, оскільки, як члени Святої Церкви, ми не перестанемо підтримувати його нашими молитвами одне про одного. Прошу вас з вірою в воскресіння і наповненими цими почуттями прийняти вдаване наше розлучення. Таким чином, ви покажете іншим, що вірите і зберігаєте в житті те, що читаєте у Святому Письмі та церковних книгах.
Я ще раз хотів би висловити свою щиру подяку за вашу велику любов, старання і працю, за те, що ви заради мене робили досі, робите зараз і робитимете до кінця.
Нехай буде з вами велике благословення Господа!
† митр. Сотирій.
Понеділок Св. Духа, 8 червня 2009 р.»
Покійний митрополит Сотирій був похований на території монастиря у приготованій ним власноруч усипальниці. Весь чин похорону відбувався в атмосфері Воскресіння під спів великоднього тропаря «Христос воскрес».
Після обряду поховання всі присутні взяли участь у поминальній трапезі.
Митрополит Сотирій назавжди залишиться у нашій пам’яті. І нехай будуть молитви покійного владики з небес з усіма нами!