У суботу, 10 червня 2023 року, в день першої річниці упокоєння митрополита Пісидійського (раніше – Корейського) Сотирія. у Спасо-Преображенському монастирі у місті Капхйонг відбулися заупокійні богослужіння.
Божественну Літургію та панахиду очолив Високопреосвященніший митрополит Новозеландський Мирон у співслужінні митрополита Корейського та Екзарха Японського Амвросія та семи священиків.
Багато вірних з усіх парафій Православної Митрополії Кореї взяли участь у богослужіннях, щоб висловити свою шану і любов своєму покійному духовному отцю. Родину покійного митрополита Сотирія представляла його племінниця Єлена Трамбас, яка прибула зі Швейцарії.
Перед початком панахиди до вірних звернувся митрополит Корейський Амвросій:
“Мої дорогі брати і сестри,
наш улюблений духовний отець, митрополит Сотирій, залишив нам такий духовний заповіт:
«Я не боюся смерті. Бо хочу «бути з Христом, бо це набагато краще» (Флп. 1:23). Те, чого я боюся і про що думаю кожен день, – це відповідь перед Праведним Суддею у день Страшного Суду».
«Я не боюся смерті». Ці зворушливі слова він каже нам усім з Неба, де він зараз перебуває.
Послання митрополита Сотирія було і залишається завжди свідченням про Воскресіння Христа – не лише коли владика жив серед нас тілом, але й тепер, коли він живе серед нас духом.«Я не боюся смерті», – говорив він, бо вірив у Воскресіння, своїм життям твердо сповідуючи слова Символу Віри: «Чекаю воскресіння мертвих і життя майбутнього віку».
Як можна не боятися смерті? Варто поставити собі це питання. Чи можливе це? Щоб досягти безстрашності щодо смерті, треба у житті своєму сильно любити Христа, багато подвизатися, наслідуючи Христа, глибоко вірити в Христа як єдиного істинного Бога.
Отже, щоб досягти безстрашності щодо смерті, щоб перемогти страх смерті, який є перехідним станом людини, ми повинні обов’язково любити, як наш духовний отець, перш за все Христа – всім серцем нашим, всією душею нашою і всім розумінням нашим. І, по-друге, ми повинні любити ближніх, як самих себе (Мф. 22:37-39).
Мої дорогі брати і сестри,
сьогоднішній день пам’яті блаженного упокоєння нашого духовного отця принесе користь для кожного з нас, але лише у тому випадку, якщо ми будемо наслідувати його віру та любов до Ісуса Христа та до ближнього.
Підемо поклонимося гробнці владики, щоб отримати духовні сили, щоб жити “гідно Євангелії Христової” (Флп. 1:27). Таким чином, кінець нашого життя буде християнським, “безболісним, безсоромним, мирним”, і ми заслужимо “добру відповідь на Страшному Суді Христовому”. Амінь».
Після завершення панахиди всі присутні піднялися до гробниці блаженнішого митрополита Сотирія, де було звершено заупокійну літію. Після цього відбулася загальна трапеза (агапе) у дворі монастиря. Крім того, кожен отримав присвячений митрополиту Сотирію буклет, в який починається з листа Його Всесвятості Вселенського Патріарха Варфоломія, а потім йдуть біографія, ергографія, заповіт та прощальний лист покійного митрополита Сотирія парафіянам храму Пресвятої Богородиці в районі Папагу на півночі Афін, написаний владикою за кілька днів до його від’їзду в Сеул.
“Тож, надихнімося життям і святим прикладом цього великого місіонера, ієрарха Церкви, який зараз перебуває на Небі”, – з цими словами звернувся до всіх присутніх на богослужіннях Високопреосвященніший митрополит Новозеландський Мирон, який також прочитав звернення Вселенського Патріарха Варфоломія до пастви Корейської Православної Церкви.